
Немає чіткого часового графіку або загальнодоступних розвідувальних даних, які б вказували на неминуче вторгнення Китаю на Тайвань під керівництвом Сі Цзіньпіна.
Китай офіційно надає пріоритет мирному возз'єднанню, водночас зберігаючи опцію застосування сили за потреби.
Лідерство Китаю під керівництвом Сі Цзіньпіна зберігає сильний акцент на внутрішньому розвитку та управлінні складними міжнародними відносинами, про що свідчить Китай як його провідний зв'язок із 74 відстежуваними сигналами. Хоча Тайвань залишається ключовим національним інтересом, поточні сигнали свідчать про стратегічну взаємодію на інших фронтах, наприклад, "боротьба за штучний інтелект затьмарює останні приготування до візиту Сі Цзіньпіна до Білого дому."
Поточний порядок денний Сі Цзіньпіна включає значну міжнародну дипломатію. Наприклад, він прямує до Нью-Делі на саміт БРІКС через 6 років після смертельного військового зіткнення між Китаєм та Індією, що свідчить про зосередженість на регіональній стабільності та зміцненні блоку. Ці високорівневі зустрічі свідчать про період стратегічного позиціонування, а не про негайні військові дії у Тайванській протоці.