
Вельми малоймовірно, що Сі Цзіньпін піде у відставку в найближчому майбутньому.
Будучи Президентом Китаю та Генеральним секретарем КПК, він не має обмежень терміну повноважень і зберігає беззаперечну владу.
Обмеження щодо термінів президентства були скасовані у 2018 році. Наступний з'їзд Комуністичної партії заплановано на 2027 рік.
Сі Цзіньпін наразі обіймає впливові посади Голови Китайської Народної Республіки та Генерального секретаря ЦК Комуністичної партії Китаю, працюючи на них з 2013 року. Скасування обмежень на президентські терміни у 2018 році закріпило його здатність керувати безстроково, що відрізняє його перебування на посаді від попередніх китайських лідерів, які стикалися з віковими або терміновими обмеженнями і часто готувалися до наступництва. Його вплив у партії та державі є абсолютним, про що свідчить його поточний показник впливу 100 зі 100, що відображає повну політичну консолідацію в усіх основних інституціях. Наразі немає конституційних або партійних механізмів, які б вимагали його відходу від керівництва або натякали на майбутній перехід.
Постійне наполегливе лідерство Сі Цзіньпіна є очевидним завдяки його активній участі як у внутрішньому управлінні, так і на міжнародній арені, не демонструючи жодних ознак майбутньої відставки. Очікується, що наступний З'їзд Комуністичної партії у 2027 році підтвердить його лідерство на безпрецедентний третій або навіть четвертий термін, забезпечуючи його довгострокове стратегічне бачення для Китаю. Нещодавні гучні ініціативи, такі як його пропозиція "П'ять ініціатив для посилення співпраці БРІКС на 18-му саміті в Нью-Делі" та створення "Зони відкритого вихідного коду штучного інтелекту для країн БРІКС", підкреслюють його прагнення формувати глобальний статус Китаю та просувати його технологічні й економічні інтереси. Його постійна активна участь та чіткі політичні директиви підкреслюють довгострокове бачення, а не короткострокову стратегію виходу.
Китайська політична система під керівництвом Сі Цзіньпіна характеризується сильною стабільністю та відсутністю публічно визначених потенційних наступників, що додатково свідчить про відсутність негайних планів його відставки. На відміну від попередніх епох, немає очевидного наступника, якого б готували або підвищували до посади, що свідчило б про неминучу передачу влади. Будь-яка зміна керівництва, ймовірно, виникне внаслідок непередбаченої серйозної події зі здоров'ям або безпрецедентного внутрішнього політичного потрясіння, жодна з яких наразі не має жодних достовірних ознак. Оскільки Китай отримує 70 відстежуваних сигналів, Індія — 34 відстежувані сигнали, а Сполучені Штати — 7 відстежуваних сигналів серед головних зв'язків, фокус керівництва Сі залишається твердо зосередженим на важливих державних справах та зовнішній політиці, а не на плануванні внутрішнього наступництва. Консолідація влади та свідома відсутність чіткого механізму наступництва забезпечують його тривалу присутність на чолі партії та держави.