
Криза у Тайванській протоці 1996 року була періодом значної військової напруги, коли Китай провів ракетні випробування та широкомасштабні військові навчання поблизу Тайваню, маючи на меті залякати острів та вплинути на його перші прямі президентські вибори.
Ця гра на межі прірви кинула виклик суверенітету Тайваню та регіональній стабільності.
Китай розпочав навчання у березні 1996 року після того, як президент Тайваню Лі Денхуей здійснив знаменний візит до Сполучених Штатів у 1995 році. Сполучені Штати відреагували, розгорнувши дві авіаносні ударні групи в регіоні, сигналізуючи про тверду прихильність захисту Тайваню та свободі судноплавства. Це втручання розрядило безпосередню кризу та підкреслило потенціал конфлікту великих держав.
Напруженість у Тайванській протоці зберігається сьогодні, причому Тайвань (82 відстежених сигналів) і Китай (61 відстежений сигнал) послідовно посідають провідні позиції за обсягом сигналів. Китай продовжує відстоювати свої претензії, і нещодавній аналіз зазначає: "Пасивність Трампа дає Пекіну простір навколо Тайваню", що свідчить про динаміку, яка змінюється порівняно з прямим втручанням США у 1996 році. Демократичний статус Тайваню залишається міцним, що підкреслюється нещодавнім візитом його віцепрезидента до Європи на конференцію з питань демократії.