
«Іранська ядерна угода 2013 року» стосується Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), тимчасової угоди, досягнутої між Іраном та країнами П5+1 у Женеві.
Ця угода встановила початкові обмеження щодо ядерної програми Ірану та забезпечила обмежене послаблення санкцій, слугуючи попередником всеосяжного Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), підписаного у 2015 році.
Спільний план дій (JPOA) заклав основу для майбутніх переговорів, але його конкретні положення більше не діють. Ядерна програма Ірану значно просунулася з 2013 року, з 24 відстежуваними сигналами щодо ядерної зброї, що свідчать про постійне занепокоєння. Спільний всеосяжний план дій (JCPOA) 2015 року, який замінив Спільний план дій (JPOA), зіткнувся із серйозними викликами, що призвело до накопичення Іраном збагаченого урану понад узгоджені ліміти.
Ядерні амбіції Ірану залишаються джерелом напруги в нестабільному регіоні. Регіональна напруженість загострюється; наприклад, Ізраїль заарештував 100 палестинців за тиждень, тоді як погроми на Західному березі тривають, що відображає ширшу нестабільність. Поточний показник впливу Ірану становить 58/100, що відображає його значну роль у цих динаміках, включно з регіональною проєкцією сили, про що свідчить повідомлення про захоплення єменськими хуситами стратегічного порту Моха в Червоному морі. Це складне середовище ускладнює будь-які майбутні ядерні угоди.