
Ядерна угода з Іраном, офіційно Спільний всеосяжний план дій (СВПД), до 2026 року широко вважається неефективною, оскільки не запобігає подальшому ядерному розвитку Ірану та регіональній дестабілізації.
Аналіз базується на загалом 100 відстежених подіях, демонструючи постійно високий обсяг сигналів щодо Ірану (74 відстежені сигнали) та ядерної зброї (21 відстежений сигнал), що відображає постійні занепокоєння щодо розповсюдження. Останні події, такі як націлювання Ірану на йорданську базу Аль-Азрак та ймовірне захоплення американського безпілотного підводного човна, підкреслюють прямі виклики регіональній безпеці та Сполученим Штатам (12 відстежених сигналів).
Початкова мета СВПД полягала в обмеженні ядерної програми Ірану в обмін на послаблення санкцій. До 2026 року Іран, за повідомленнями, підвищив рівні збагачення урану, зменшуючи переваги угоди щодо нерозповсюдження. Ця ситуація сприяє створенню складного та нестабільного геополітичного ландшафту, далекого від стабільності, якої прагнула угода.